- винахідливий
- (здатний вигадати що-н., знайти вихід зі складного становища тощо; здатний винаходити), вигадливий
Словник синонімів української мови. 2014.
Словник синонімів української мови. 2014.
винахідливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
винахідливий — а, е. Здатний вигадати що небудь, знайти вихід із складного становища і т. ін.; здатний винаходити … Український тлумачний словник
винахідливість — вості, ж. Властивість за знач. винахідливий … Український тлумачний словник
винахідливо — Присл. до винахідливий … Український тлумачний словник
вигадливий — а, е. 1) Здатний вигадувати, винаходити; швидкий на вигадку; винахідливий. 2) Химерний, незвичайний за формою, змістом … Український тлумачний словник
примусний — I прим усний а, е, діал. Винахідливий, здібний. II пр имусний а, е, заст. Прикм. до примус II … Український тлумачний словник
вигадливий — (меткий на вигадку), винахідливий, кмітливий, меткий … Словник синонімів української мови
меткий — 1) (швидкий і вправний у роботі, дії про людину; про рухи такої людини), моторний, спритний, проворний; прудкий (який швидко бігає) 2) (швидкий на розум), кмітливий, винахідливий … Словник синонімів української мови
зарадний — на, не, Ол. Меткий, спритний, винахідливий … Словник лемківскої говірки